2-а хронiки

Розділ 35

1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.

3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.

4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.

5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.

6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.

7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.

8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.

9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.

10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.

11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.

13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.

14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.

15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.

16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.

17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.

18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.

19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.

20 По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“

22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...

24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.

25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.

26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,

27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.

2-я книга Паралипоменон

Глава 35

1 И совершил Иосия в Иерусалиме Пасху Господу, и закололи Пасху в четырнадцатый день первого месяца.

2 Он поставил священников на места их, и убеждал их совершить служение в доме Господа;

3 И сказал левитам - наставникам всех Израильтян, посвященных Господу: поставьте святый ковчег в дом, который построил Соломон, сын Давидов, царь Израильский; нет вам нужды носить его на раменах; служите теперь Господу, Богу вашему, и народу Его Израилю.

4 Установитесь по поколениям своим, по чередам своим, как предписано Давидом, царем Израильским, и как предписано Соломоном, сыном его.

5 И стойте во святилище, по распределениям поколений для братьев ваших, для народа, каждое отделение поколения левитского.

6 И заколите Пасху, после того, как освятитесь, и приготовляйте для братьев ваших, поступая согласно с словом Господа, сказанным чрез Моисея.

7 И дал Иосия в дар народу, всем, находившимся там, из мелкого скота агнцев и козлят, все для Пасхи, числом тридцать тысяч и из крупного скота три тысячи: это из царского имущества.

8 И князья его по усердию давали дары народу, священникам и левитам. Хелкия, Захария и Иехиил, начальствующие в доме Божием, дали священникам две тысячи шестьсот пасхальных агнцев и триста волов.

9 Ханания, и Шемаия, и Нафанаил, братья его, и Хашавия, Иеиил и Иозавад, начальники левитов, подарили левитам пасхальных агнцев пять тысяч и пятьсот волов.

10 Так устроено было служение: священники стали на свое место и левиты по чередам своим, по царскому повелению.

11 И закололи Пасху, и кропили священники кровью из рук их, а левиты сдирали кожу.

12 И распределили назначенное для всесожжения, что следовало дать из него каждому из народных поколений для того, чтоб они представляли Господу по предписанному в книге Моисеевой. То же сделали и с волами.

13 И сжарили Пасху на огне по уставу, и священные жертвы сварили в котлах, горшках и кострюлях, и проворно раздали всему народу.

14 А после приготовили для себя и для священников: поелику священники, сыновья Аароновы, заняты были приношением всесожжения и туков до самой ночи; то поэтому и готовили левиты для себя и для священников, сыновей Аароновых.

15 И певцы, сыновья Асафовы, оставались на местах своих, по установлению Давида, Асафа, Емана и Идифума, прозорливца царского, и привратников у каждых ворот; не для чего было им отходить от служения своего, потому что для них готовили братья их, левиты.

16 Так устроено было все служение Господу в тот день, когда совершена Пасха, и принесены всесожжения на жертвеннике Господа, по повелению царя Иосии.

17 И праздновали сыны Израилевы, находившиеся там, Пасху в то время, и праздник в течении семи дней.

18 Не была совершаема такая Пасха у Израиля от дней пророка Самуила; и из всех царей Израилевых ни один не праздновал Пасху так, как отпраздновал Иосия, и священники, и левиты, и все Иудеи и Израильтяне, там находившиеся, и жители Иерусалима.

19 Пасха сия совершена в восемнадцатый год царствования Иосии.

20 После всего того, как Иосия устроил дом Божий, Египетский царь, Нехо шел на войну к Кархемису на Ефрат, и вышел против него Иосия.

21 Он послал к нему послов сказать: что между мною и тобою, царь Иудейский? Я не против тебя теперь иду, но туда, где у меня война. И Бог велел мне поспешать; не препятствуй Богу, Который со мною, чтоб Он не погубил тебя.

22 Но Иосия не отсторонился от него, а искал случая сразиться с ним, и не слушал слов Нехо, из уст Божиих, и выступил на сражение на долину Мегиддон.

23 И выстрелили стрельцы в царя Иосию, и сказал царь рабам своим: возьмите меня; потому что тяжело ранен.

24 И сняли его рабы его с колесницы, и посадили его в другую повозку, которая была у него, и отвезли его в Иерусалим. И умер он, и похоронен в гробницах отцев своих. И вся Иудея и Иерусалим оплакали Иосию.

25 И Иеремия оплакал Иосию в плачевной песне, и все певцы и певицы говорили об Иосии в плачевных песнях своих, известных до сего дня, и передали их в употребление у Израиля, и вот они вписаны в книгу плачевных песней.

26 Прочие деяния Иосии и его добродетели, согласные с предписанным в законе Господа,

27 Деяния первые и последние, описаны в книге царей Израильских и Иудейских.

2-а хронiки

Розділ 35

2-я книга Паралипоменон

Глава 35

1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

1 И совершил Иосия в Иерусалиме Пасху Господу, и закололи Пасху в четырнадцатый день первого месяца.

2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.

2 Он поставил священников на места их, и убеждал их совершить служение в доме Господа;

3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.

3 И сказал левитам - наставникам всех Израильтян, посвященных Господу: поставьте святый ковчег в дом, который построил Соломон, сын Давидов, царь Израильский; нет вам нужды носить его на раменах; служите теперь Господу, Богу вашему, и народу Его Израилю.

4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.

4 Установитесь по поколениям своим, по чередам своим, как предписано Давидом, царем Израильским, и как предписано Соломоном, сыном его.

5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.

5 И стойте во святилище, по распределениям поколений для братьев ваших, для народа, каждое отделение поколения левитского.

6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.

6 И заколите Пасху, после того, как освятитесь, и приготовляйте для братьев ваших, поступая согласно с словом Господа, сказанным чрез Моисея.

7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.

7 И дал Иосия в дар народу, всем, находившимся там, из мелкого скота агнцев и козлят, все для Пасхи, числом тридцать тысяч и из крупного скота три тысячи: это из царского имущества.

8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.

8 И князья его по усердию давали дары народу, священникам и левитам. Хелкия, Захария и Иехиил, начальствующие в доме Божием, дали священникам две тысячи шестьсот пасхальных агнцев и триста волов.

9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.

9 Ханания, и Шемаия, и Нафанаил, братья его, и Хашавия, Иеиил и Иозавад, начальники левитов, подарили левитам пасхальных агнцев пять тысяч и пятьсот волов.

10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.

10 Так устроено было служение: священники стали на свое место и левиты по чередам своим, по царскому повелению.

11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

11 И закололи Пасху, и кропили священники кровью из рук их, а левиты сдирали кожу.

12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.

12 И распределили назначенное для всесожжения, что следовало дать из него каждому из народных поколений для того, чтоб они представляли Господу по предписанному в книге Моисеевой. То же сделали и с волами.

13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.

13 И сжарили Пасху на огне по уставу, и священные жертвы сварили в котлах, горшках и кострюлях, и проворно раздали всему народу.

14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.

14 А после приготовили для себя и для священников: поелику священники, сыновья Аароновы, заняты были приношением всесожжения и туков до самой ночи; то поэтому и готовили левиты для себя и для священников, сыновей Аароновых.

15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.

15 И певцы, сыновья Асафовы, оставались на местах своих, по установлению Давида, Асафа, Емана и Идифума, прозорливца царского, и привратников у каждых ворот; не для чего было им отходить от служения своего, потому что для них готовили братья их, левиты.

16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.

16 Так устроено было все служение Господу в тот день, когда совершена Пасха, и принесены всесожжения на жертвеннике Господа, по повелению царя Иосии.

17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.

17 И праздновали сыны Израилевы, находившиеся там, Пасху в то время, и праздник в течении семи дней.

18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.

18 Не была совершаема такая Пасха у Израиля от дней пророка Самуила; и из всех царей Израилевых ни один не праздновал Пасху так, как отпраздновал Иосия, и священники, и левиты, и все Иудеи и Израильтяне, там находившиеся, и жители Иерусалима.

19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.

19 Пасха сия совершена в восемнадцатый год царствования Иосии.

20 По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

20 После всего того, как Иосия устроил дом Божий, Египетский царь, Нехо шел на войну к Кархемису на Ефрат, и вышел против него Иосия.

21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“

21 Он послал к нему послов сказать: что между мною и тобою, царь Иудейский? Я не против тебя теперь иду, но туда, где у меня война. И Бог велел мне поспешать; не препятствуй Богу, Который со мною, чтоб Он не погубил тебя.

22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

22 Но Иосия не отсторонился от него, а искал случая сразиться с ним, и не слушал слов Нехо, из уст Божиих, и выступил на сражение на долину Мегиддон.

23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...

23 И выстрелили стрельцы в царя Иосию, и сказал царь рабам своим: возьмите меня; потому что тяжело ранен.

24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.

24 И сняли его рабы его с колесницы, и посадили его в другую повозку, которая была у него, и отвезли его в Иерусалим. И умер он, и похоронен в гробницах отцев своих. И вся Иудея и Иерусалим оплакали Иосию.

25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.

25 И Иеремия оплакал Иосию в плачевной песне, и все певцы и певицы говорили об Иосии в плачевных песнях своих, известных до сего дня, и передали их в употребление у Израиля, и вот они вписаны в книгу плачевных песней.

26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,

26 Прочие деяния Иосии и его добродетели, согласные с предписанным в законе Господа,

27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.

27 Деяния первые и последние, описаны в книге царей Израильских и Иудейских.